До дня памяті жертв Голодомору

/Files/images/20191122_112441.jpg

/Files/images/20191122_112301.jpg

/Files/images/20191122_123019.jpg

Традиційно щороку в Царедарівській школі проводяться заходи присвячені Голодомору 1932-1933 роках

22 листопада в школі було проведено виховний захід 'Запалимо свічку' присвячений 86-і річниці Голодомору українського народу

Організатор Антонюк О.І розповідала дітям про те, що у 1993 році був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні потопу. А була зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав скільки невинного люду лягло у могили- старих, молодих і дітей, і ще ненароджених у лонах матерів.

Не віриться що на всеплодющих просторах шанованої світом житниці раптово зник хліб і люди залишилися без зернини. Головною причиною Голодомору 1932-1933 років була спрямована злочина політика більшовицького керівництва. Навіть Сталін визнавав, що загальний врожай зерна 1932 року перевищував урожай 1931 року. Тим більше що закордон було вивезено 18 млн. центнерів зерна, якими можна було прогодувати близько 7 млн осіб.

За кілька місяців в рахунок хлібоздачі надзвичайні комісії викачали із селян всі фонди. Продовольчий, фуражний, насіннєвий. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селянства.

Коли хліба вже не було забирали сухарі, картоплю, сало, соління, навіть зерно з динь і гарбузів- тобто всі запаси їжі.

Держава жорстко контролювала обмін селянами цінних речей на харчі, намагаючись як найбільше викачати із людей дорогоцінних металів.

Такий обмін був грабіжницьким, так пара золотих сережок коштувала чотири буханки хліба.

До цієї трагічної дати в шкільній бібліотеці виставлена книжкова виставка, переглянуто унікальні кадри документального фільму, які відображають події Голодомору 1932-1933 років 'Великий голод'. Учні читали вірші, перечитували спогади односельців-очивидців Голодомору. Діти переймались цією тематикою, особливо коли отримали по шматочку хліба.

Їж, сину, та пам'ятай, що в ньому

Саме життя закладено людей.

І сонце українське, й звуки грому,

Мозольний труд і посмішка очей.

Їж, доню, хліб і не кидай до долу

А підніми коли не там лежить

А як сідаєш, синку, мій до столу,

То пам'ятай що хліб це значить жить.

Учні після хвилини мовчання поклали запалені лампатки та квіти до підніжжя пам'ятного знака.

Кiлькiсть переглядiв: 234

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.