Тарасе, проснися, устань, подивися
На рідну Вкраїну свою.
Сьогодні вона відміча двохсот - річчя
Від дня народження твого.

Вірші всі Кобзаре, які написав ти
Читаємо ми і в наш час.
Ти в них відобразив думки й сподівання
На краще щасливе життя.

І майже усі твої твори, Тарасе,
Крізь душу свою пропустив.
Кріпацтво, неволя, пани і образи
На собі ти все пережив.

На жаль, після смерті здійсняться лиш мрії
Кріпацтво скасують уже
Ти хтів усіх нас научити віршами
Що воля - важливіша є над усе

Духовне безсмертя і доброю пам'ять
Залишив нащадкам своїм,
І наша Вкраїна тепер незалежна
Як ти це, Кобзарю, хотів.

учениця 5 класу Шеремет Анна.

/Files/images/IMG_1503.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 309

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.