Тарасе, проснися, устань, подивися
На рідну Вкраїну свою.
Сьогодні вона відміча двохсот - річчя
Від дня народження твого.
Вірші всі Кобзаре, які написав ти
Читаємо ми і в наш час.
Ти в них відобразив думки й сподівання
На краще щасливе життя.
І майже усі твої твори, Тарасе,
Крізь душу свою пропустив.
Кріпацтво, неволя, пани і образи
На собі ти все пережив.
На жаль, після смерті здійсняться лиш мрії
Кріпацтво скасують уже
Ти хтів усіх нас научити віршами
Що воля - важливіша є над усе
Духовне безсмертя і доброю пам'ять
Залишив нащадкам своїм,
І наша Вкраїна тепер незалежна
Як ти це, Кобзарю, хотів.
учениця 5 класу Шеремет Анна.
Коментарi